Споконвічно російські і запозичені слова: приклади. Слова іноземного походження
Одним з розділів лексики є етимологія, що вивчає походження слова на тлі зміни всього словникового запасу мови. Споконвічно російські і запозичені слова
Содержание
Лексика російської мови
Всі слова, які існують в мові, називають лексикою. З їх допомогою ми називаємо різні предмети, явища, дії, ознаки, числа і т. Д. 
Словниковий склад пояснюється входженням в систему слов`янських мов, що зумовило наявність їх спільності походження і розвитку. Російська лексика корінням сягає в минуле слов`янських племен і протягом століть розвивалася разом з народом. Це так звана споконвічна лексика, яка існує давно.
Також в лексиці є другий пласт: це слова, які прийшли до нас з інших мов внаслідок виникнення історичних зв`язків.
Таким чином, якщо розглядати лексику з позиції походження, то можна виділити слова споконвічно російські і запозичені. Приклади слів тієї й іншої групи представлені в мові в великій кількості.
Походження російських слів
Лексика російської мови нараховує більше 150 000 слів. Подивимося, які слова називаються споконвічно російськими.
Споконвічно російська лексика має кілька ярусів:
- У перший, найдавніший, входять слова, що позначають такі поняття, які є у всіх мов (батько, мати, м`ясо, вовк та інші);
- Другий ярус складають праслов`янські слова, які характерні для всіх слов`янських племен (сосна, пшениця, будинок, курка, квас, сир і т. Д.);
- Третій ярус утворюють слова, що з`явилися в мові східних слов`ян починаючи з VI-VII століття (темний, падчерка, цвинтар, білка, сьогодні);
- Четверта група - це власне російські найменування, що з`явилися в кінці XVI-XVII століття (варення, хуртовина, чагарник, корчувати, безпідставний, одного разу, муляр, льотчик, обман, охайність і т. Д.).
процес запозичення
У нашій мові є сусідами споконвічно російські і запозичені слова. Це обумовлено історичним розвитком країни.
Як народ росіяни здавна вступали в культурні, економічні, політичні, військові, торговельні зв`язки з іншими країнами і державами. Це цілком закономірно призвело до того, що у нас в мові з`явилися слова тих народів, з ким ми співпрацювали. Інакше неможливо було зрозуміти один одного.
З плином часу ці мовні запозичення обрусіли, увійшли до групи загальновживаних слів, і ми вже перестали сприймати їх як іноземні. Всім відомі такі слова, як «цукор», «баня», «активіст», «артіль», «школа» і багато інших.
Слова споконвічно російські і запозичені, приклади яких наведені вище, вже давно і міцно увійшли в наш побут і допомагають будувати нашу мову.
Іноземні слова в російській мові
Потрапляючи в нашу мову, іноземні слова змушені змінюватися. Характер їх змін зачіпає різні сторони: фонетику, морфологію, семантику. Запозичення підкоряються нашим законам і правилам. У таких слів відбуваються зміни в закінченнях, в суфіксах, змінюється рід. Наприклад, слово «парламент» у нас чоловічого роду, а в німецькому, звідки воно прийшло, - середнього.
Може змінюватися саме значення слова. Так, слово «маляр» у нас позначає робочого, а в німецькому - це «живописець».
Змінюється семантика. Наприклад, запозичені слова «консерви», «консерватор» і «консерваторія» до нас прийшли з різних мов і не мають нічого спільного. Але в свою рідну мову, французький, латинський і італійський відповідно вони прийшли з латини і мають значення «зберігати».
Таким чином, важливо знати, з яких мов запозичені слова. Це допоможе правильно визначати їх лексичне значення.
Крім того, іноді буває важко дізнатися споконвічно російські і запозичені слова в тій масі лексики, якої ми користуємося щодня. Для цієї мети існують словники, де роз`яснюється значення і походження кожного слова.
Класифікація запозичених слів
Дві групи запозичених слів виділяються за певним типом:
- прийшли з слов`янської мови;
- взяті з неслов`янських мов.
У першій групі велику масу складають старослов`янізми - слова, що існують з IX століття в церковних книгах. І зараз широко поширені такі слова, як «хрест», «всесвіт», «влада», «чеснота» і ін. Багато старослов`янізми мають російські аналоги ( «щоки» - «щоки», «уста» - «губи» і ін. ) Виділяються фонетичні ( «врата» - «ворота»), морфологічні ( «благодать», «благодійник»), семантичні ( «злато» - «золото») старослов`янізми.
Другу групу становлять запозичення з інших мов, серед яких:
- латинські (в сфері науки, політики суспільного життя - «школа», «республіка», «корпорація»);
- грецькі (побутові - «ліжко», «блюдо», терміни - «синонім», «лексика»);
- західноєвропейські (військові - «штаб», «юнкер», з області мистецтва - «мольберт», «ландшафт», морехідні терміни - «шлюпка», «верф» «шхуна», музичні терміни - «арія», «лібрето»);
- тюркські (в культурі і торгівлі «перли», «караван», «праска»);
- скандинавські (побутові - «якір», «батіг») слова.
Словник іншомовних слів
Лексикологія - наука дуже точна. Тут все чітко структуроване. Всі слова поділені на групи, в залежності від ознаки, покладеної в основу.
Споконвічно російські і запозичені слова розділені на дві групи за ознакою етимології, тобто походження.
Існують різні словники, які відповідають конкретним цілям. Так, можна назвати словник іншомовних слів, де зібрані іншомовні приклади, які прийшли до нас протягом багатьох століть. Багато з таких слів зараз сприймаються нами як російські. Словник роз`яснює значення і вказує, звідки до нас прийшло слово.
Словники іншомовних слів в нашій країні мають цілу історію. Перший був створений на початку вісімнадцятого століття, він був рукописний. В цей же час вийшов тритомний словник, автором якого став Н.М. Яновський. У двадцятому столітті з`явився цілий ряд іноземних словників.
Серед найбільш відомих можна назвати «Шкільний словник іншомовних слів» за редакцією В.В. Іванова. У словникової статті називаються відомості про походження слова, дається тлумачення його значення, приклади вживання, стійкі вирази з ним.
