Які слова називаються діалектизмами, а які - профессионализмами?
Лексичний запас російської мови дуже великий. Ще жодному вченому-лінгвістові не вдалося скласти найбільш повний словник, в якому б відображалися і були розтлумачені абсолютно все слова. Навіть знаменитий словник Даля, який містить найбільшу кількість лексичних одиниць з усіх існуючих, не охоплює мову повністю. Слова виникають в мові в ході діяльності людини, коли він освоює або винаходить новий. Поряд з тими лексемами, які знайомі багатьом, в мові існують і такі, які вживаються обмеженими групами людей. Вони і будуть предметом нашого розгляду. У статті розкриємо, які слова називаються діалектизмами, професіоналізму, жаргонізмів.
Содержание
Общеупотребітелная лексика
Основна маса слів, якою користується більшість які розмовляють російською мовою, відноситься до загальновживаним, тобто до тих, які зрозумілі всім і кожному. вежа, будинок, стіл, стілець, море, книга, ліс, поле, річка і багато-багато інших. Їх вживають всі без винятку, незалежно від спеціальності, місцевості проживання, життєвого укладу і вікової групи. 
Всі ці слова поділяються за значенням і граматичної оформленості на частини мови: прикметники або дієслова, іменники або числівники, займенники, прислівники.
Крім того, подібні слова підходять для кожного з стилів мови: їх вживають в рівній мірі і в розмовному, і в офіційно-діловому, і в публіцистичному стилі.
Інша справа - лексика, обмежена у вживанні. Ці обмеження можуть стосуватися певної території, професії, вікової чи соціальної групи. Перш ніж вживати їх у мовленні, необхідно визначати для себе ситуацію говоріння і чітко знати, які слова називаються діалектизмами, а які - профессионализмами. Ці слова відрізняються тим, що обивателю вони незрозумілі і складні для сприйняття навіть в контексті.
діалектизми
Необщеупотребітельную лексику прийнято розмежовувати в залежності від того, яким принципом вона обмежена. Від цього буде залежати, які слова називаються діалектизмами, які професійними, а які жаргонними. Для початку розберемо перші.
Росія - країна досить велика, її населяє маса народностей, і на кожній території є такі лексеми, які зрозумілі тільки її жителям. Примітно, що у них у всіх є аналог серед загальновживаних слів, і носії чітко розуміють, які слова називаються діалектизмами. При розмові з людиною, незнайомим з лексичним колоритом їх місцевості, носії таких слів «перемикаються» на загальновживаний мову. 
Ми вже пояснили, які слова називаються діалектизмами, приклади їх досить численні: куренем у донських козаків називається будинок, а озиминою на півночі країни називають тільки що зійшла жито.
типи діалектизмів
Також слід сказати про групи діалектних слів, в залежності від свого походження і граматичної наповненості вони бувають:
- Лексичні. Такі, які представляють собою зовсім інше слово, зовсім несхоже на еквівалент в загальновживаному мові: буряк - буряк, пояс - пояс, цибуля - лук та інші.
- Етнографічні. Ці слова не мають ніяких аналогів в мові, зрозумілих на всій території країни. Найчастіше - це назви страв, культурно-етнічних особливостей: хвіртки - карельські пиріжки з житнього тесту, манарка - предмет одягу і інші.
- Лексико-семантичні. Це ті, які в певній місцевості були наділені значенням, відмінним від загальновживаного. Так, в деяких місцях слово губи позначає все гриби, крім боровиків, а словом міст іменують підлогу в будинку.
- Фонетичні. Ця група діалектів є варіантом вимови бично слів. так, чай вимовляють з першим згодним [ц], а ферма - з початковим [хв]. Такі варіанти говірки є в південних і північних областях.
- Які слова називаються діалектизмами словотворчими? Такі, які змінили своє зображення або вимова шляхом додавання або видалення різних афіксів (корінь, де укладено сенс слова, залишився в колишньому вигляді): гуска - самка гусака, покеда - Бувай, дарма - даром.
- Морфологічні. У слові відбулися граматичні зміни його форми. Так, дієслово 3 особи може мати м`яке закінчення: вона іде [т] (норма) вона іде [ть], або особисті займенники в орудному відмінку знаходять закінчення е в однині: мною (Норма) - мене.
Говорячи про те, які слова називаються діалектизмами, слід зазначити, що нерідко їх можна зустріти не тільки в конкретних місцевостях, а й в літературних творах. Наприклад, багато їх у творчості Ф. Абрамова, В. Астаф`єва, М. Шолохова, М. Гоголя. Це необхідно автору, щоб передати особливий колорит певної місцевості, села чи хутора.
терміни
Ми дали визначення і розібрали, які слова називаються діалектизмами. А які профессионализмами прийнято вважати? У чому їхня відмінність, і чому вони займають особливу нішу в необщеупотребітельой лексиці?
Ці слова обмежені соціумом: професією або науковим знанням будь-якої певної області. Такі лексеми розмежовують на дві великі групи: терміни і професіоналізми. Для початку розглянемо перші. 
Термінами визначають якесь наукове поняття, явище, характерне для різних областей знання (наука, мистецтво чи виробництво). У попередніх розділах, говорячи про те, які слова називаються діалектизмами, ми не вказували, що у кожного з них є своє визначення або дефінція. Це як раз і є відмінність саме термінологічної лексики: чітке, коротке, але ємке визначення тієї реалії, яку це слово позначає.
види термінів
Серед усього розмаїття термінів можна виділити дві групи:
- Загально. Це такі, які можна застосувати до будь-якої галузі знань: гіпотетичність, експеримент, реакція. Подібні слова вживаються найчастіше.
- Спеціальні. Вони належать до будь-якої конкретної наукової області: лінгвістиці (складне синтаксичне ціле), біології (тичинки, хорда), геометрії (пряма, площина), психології (флегматик, відчуття, перцепція).
Ще одна відмінність термінів - їх крайня інформативність. Одне таке слово замінити іншим подібним навряд чи вдасться, тільки словосполученням або реченням. Характерним якістю сучасної російської мови можна вважати проникнення термінів в повсякденну мову. Так, ми, не замислюючись, вживаємо в повсякденності слова річка, водойма, атмосфера. А адже це все - географічні терміни, що мають в даній науці визначення.
Професіоналізм
Ми розібрали практично всі слова з пасивного запасу, поговорили, про терміни, про те, які слова називаються діалектизмами, які - профессионализмами. приклади останніх докладніше розглянемо в даному розділі.
Отже, слова, які використовуються в процесі виробництва або наукової роботи, і будуть називатися професійними. У чому ж їх відмінність від термінів? У тому, що останні мають своє визначення, якого не може бути у професійних слів. Вони використовуються найчастіше в усному мовленні і позначають інструмент, процес, сировину та ін. Такі слова покликані полегшити спілкування працівників на виробництві. 
За характером вживання професіоналізми розмежовують по областях, в яких застосовуються людьми певних занять: шахтарями, лікарями, друкарями, будівельниками і т.д.
жаргонізми
Окрему групу займає лексика, що належить певним соціальним групам: молоді (сленг), професійний і табірний жаргон і так званий арго - особлива мова всередині російської мови, якою спілкуються злодії, бродяги і ін.
Найчастіше можна почути сленг - мова молоді та студентства. Такі слова, як препод, общага, хвіст, кльово, супер зустрічаються в цій групі повсюдно.
