"Заварити кашу": значення фразеологізму і приклади вживання
Виявляється, можна не тільки в прямому, а й у переносному сенсі заварити кашу. Значення фразеологізму сьогодні у фокусі нашої уваги.
Содержание
До епохи швидкорозчинних продуктів
Зараз це важко уявити, але колись каша була досить трудомістким в приготуванні стравою, і її ліпили, як витвір мистецтва, на різноманітні церковні свята. Громадські свята і тоді, і зараз - справа надзвичайно клопітка і вимагає залучення великої кількості людей. Звичайно, таке підприємство породжує сум`яття.
Ось тому, коли згадують фразеологізм «заварив кашу», то значить, хтось своїми діями викликав хвилювання, безлад в колі знайомих або незнайомих людей.
Що краще: заварювати кашу або розсьорбувати?
Якщо мова йде про їжу, то, звичайно, є набагато приємніше, ніж готувати (хоча це твердження спірне). Точка зору змінюється, коли мова заходить про переносному значенні: про створення та вирішенні важких малоприємних ситуацій.
Своїми діями породжувати біль і страждання інших людей - погано, але і витрачати час на виправлення чужих помилок - теж не дуже добре.
Іншими словами, заварити кашу (значення фразеологізму з`ясовано трохи раніше) - нітрохи не краще, ніж її розсьорбувати.
Суворий батько і оступилися відмінник
Всім людям час від часу хочеться, щоб життя було трохи простіше, ніж вона є. Тому вони і роблять всякі непотрібні речі. Виходить, що будь-який в групі ризику, а значить, існує ймовірність, що майже кожен може заварити кашу (значення фразеологізму паче не таємниця, покрита мороком).
Припустимо, перед відмінником виникає спокуса списати контрольну, і він йому поступається. А вчителька помітила, поставила «двійку» і сказала, що тепер школяр буде залишатися після занять весь тиждень і прибирати клас.
Нічого не поробиш, такий психологічний закон: якщо погана людина стане трохи краще, то він буде самий кращим і хорошим. Якщо ж чудова людина один раз оступиться, то він відразу ж перетворюється в запеклого мерзотника. Наш школяр потрапив в пастку стереотипної закономірності. Але це було б ще півбіди. Тепер він йшов додому і не знав, як сказати про свій провал батькові. Тримаємо парі, що вдома хлопчик зрозуміє, яке це - заварити кашу, значення фразеологізму буде для нього ясно як день.
- Папа, я сьогодні списував на контрольній, але мене розкрили і з ганьбою вигнали з класу.
- І чого ти чекаєш? Я не буду тебе жаліти.
- Але, тато, Мар`яна Іванівна буде залишати мене весь тиждень після занять!
- Нічого, заварив кашу - розсьорбуй!
Суворо, але справедливо. Правда, зазвичай про кашу згадують в більш серйозних обставин.
«Заварити кашу» і «потрапити в халепу". Різниця у значенні фразеологізмів
Перша народна мудрість вимагає, щоб людина брала на себе відповідальність. Цінний урок, який іноді не викладають навіть батьки, до похилого віку колисаючи своїх діток. Останні навіть не знають, що таке відповідальність.
Мало зрозуміти, до якої ситуації підходить фразеологізм «заварив кашу», треба ще й вийти з неї з честю. І ці дві частини не існує одна без іншої. Вираз, в якому згадується «каша», вказує людині: він сам прирік себе на випробування, переживають їм, тому йому і виправляти криву долі.
Другий фразеологізм констатує досконалу невинність людини в його трагічному або проблемному становищі. Згадаймо, як робиться плетені меблі. Якщо з якихось причин виробничого характеру майстер припустився помилки, і при створенні свого твору в нього потрапив камінчик, то останній в цьому аніскільки не винен. Він просто виявився, як кажуть в американських фільмах, не в тому місці не в той час.
Порівняння ж двох фразеологізмів з моральної точки зору говорить про те, що все-таки навіть в самому безвихідне становище краще брати на себе відповідальність, а не нарікати на обставини. Якщо людина передоручає зовнішньої реальності свою долю, то він не може її вже змінити.
