Торговий баланс і його характеристики
Історично склалося так, що зовнішня торгівля є вихідною формою економічних міжнародних відносин. З її допомогою все національні господарства зв`язуються в єдину світову економіку. Зовнішня торгівля визначає поділ праці між країнами, яке з розвитком економічних відносин все більше вдосконалюється і поглиблюється.
Важливе місце займають показники зовнішньої торгівлі в платіжному балансі, який включає торговий баланс, надходження і платежі за послуги, доходи від іноземних інвестицій, некомерційні платежі, валютних резервів, рух короткострокового і довгострокового капіталів.
Торговий баланс визначається співвідношенням експорту й імпорту товарів. У зв`язку з тим, що основна маса зовнішньоторговельних операцій проводиться в кредит, між показниками торгівлі, зробленими за відповідний період, і фактичними надходженнями і платежами, існують деякі відмінності.
Економічне значення дефіциту або активу торгового балансу конкретної країни залежить від її місця в світовому господарстві, від економічної політики і від характеру її зв`язків з країнами-партнерами. Для держав, які за рівнем розвитку економіки відстають від лідерів, активний торговельний баланс стає джерелом валютних надходжень для оплати зобов`язань перед іншими країнами і по іншими статтями, які перебувають в платіжному балансі.
Деякі розвинені промислові країни застосовують активне сальдо, щоб створити другу економіку за кордоном. Небажаним явищем вважається пасивний торговий баланс, дана характеристика є ознакою слабкої зовнішньоекономічної позиції держави. Пасивне сальдо притаманне країнам, що розвиваються або відсталим країнам, яким не вистачає валютних надходжень. Це має важливе значення для промислового розвитку країни.
Звичайно, поганою ознакою є скорочення експорту в результаті зниження попиту на товари і послуги однієї країни в інших державах. Однак якщо негативний торговий баланс виникає, наприклад, при збільшенні імпорту інвестиційних товарів, в результаті чого відбувається зростання внутрішнього виробництва, то в даному випадку негативне сальдо не є приводом для негативного оцінювання економічного стану країни.
Таким чином, дефіцит або профіцит торгового балансу оцінюють тільки на підставі аналізу призводить до такого результату обставинам. Наприклад, сформоване позитивне сальдо в торговому балансі Російської Федерації не є підставою для оптимістичного оцінювання даної ситуації. У зв`язку з тим, що основною експортною статтею Росії виступають природні ресурси, з країни в основному вивозять сировину, а не товари, то можна говорити про низький рівень виробництва держави і про не найкращому стані економіки.
Якщо негативне сальдо збільшується, значить, погіршується торговий баланс. Це вказує, що країна за кордоном витрачає грошей більше, ніж отримує, в результаті на валютному ринку відбувається збільшення пропозиції національної валюти з боку учасників торгівлі, а попит на іноземні гроші зростає. В даному випадку створюються умови для виникнення тенденцій до зниження курсу власної валюти. І, в протилежному випадку, при позитивному торговому сальдо з`являються тенденції до збільшення курсу національної валюти.
Очевидно, що в результаті девальвації, зниження курсу власної валюти відбувається стимулювання діяльності експортерів, а імпорт стає менш вигідним. Завдяки даному зміни валютного курсу створюються передумови до підвищення експортних операцій та скорочення імпорту. В результаті відбувається зменшення негативного і виникнення позитивного торгового сальдо.
