Юрист зорькін валерий дмитриевич: біографія, нагороди і сім`я
Багаторічний голова Конституційного суду, блискучий юрист Зорькін Валерій Дмитрович прожив довге насичене життя. Його робота мала значний вплив на формування судової системи в Росії.
Содержание
роки становлення
18 лютого 1943 року в родині військовослужбовця в селі Костянтинівка Приморського краю народився син - Зорькін Валерій Дмитрович. Коли він був ще зовсім маленьким, батька перевели до столиці, і, по суті, майбутній юрист виріс москвичем. Вчився хлопець добре і зміг пройти шкільну програму прискореним шляхом. Закінчивши школу, він йде служити в армію, але по стопах батька слідувати не бажає, йому хочеться отримати вищу освіту, а так як за складом розуму він був більше гуманітарій, ніж технар, то вибір був невеликий.
Навчання і наукова кар`єра
Зорькін Валерій Дмитрович (біографія якого завжди була пов`язана з юриспруденцією), відслуживши в армії, робить свій головний вибір і надходить до Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова на юридичний факультет. І в 1964 році отримує диплом за спеціальністю «правознавство». У вузі він також навчався дуже добре, що дозволило йому залишитися працювати в alma mater.
З 1964 року Зорькін Валерій Дмитрович викладає в МГУ, його наукова тема - історія правових навчань, зокрема ранньохристиянських і часів Ренесансу. У 1967 році він захищає дисертацію на звання кандидата юридичних наук, тема роботи - «Погляди Б.Н. Чичеріна на державу і право », стає доцентом і продовжує викладати. В цей час його сильно цікавлять правові аспекти філософії італійського мислителя епохи Відродження Нікколо Макіавеллі. Зорькін пропрацював в МДУ до 1977 року.
У 1976 році він намагається захистити докторську дисертацію на тему «Позитивістська теорія права в Росії», але в дисертаційну раду МГУ йому не вистачає одного голосу, і вченого звання Зорькін не отримує. Це стало причиною того, що він залишає університет і надходить на роботу в Інститут держави і права, де в 1978 році успішно захищає свою докторську дисертацію. З 1979 по 1986 рік Валерій Дмитрович працює в Академії МВС СРСР професором кафедри конституційного права та теорії держави і права. Тільки тоді він знаходить свій головний життєвий інтерес - конституційне право. У 1986 році він переходить на роботу до Вищої юридичну заочну школу МВС СРСР, де пропрацював 4 роки.
Робота над Конституцією Російської Федерації
У 1990 році Зорькін Валерій Дмитрович, повна біографія якого пов`язана з конституційним правом, стає експертом Конституційної комісії при З`їзді народних депутатів, яка працювала над новим текстом головного закону Російської Федерації. Ця робота допомогла Зорькін глибше зануритися в правові особливості реалізації цього закону і стала стартом для його головною діяльності в житті. У цей час Валерій Дмитрович проявив себе як принциповий юрист і активний прихильник президентської республіки.
У 1991 році під час путчу Зорькін разом з колегами з конституційної комісії підписує документ, який стверджує, що діяльність ГКЧП, з точки зору закону, - це спроба державного перевороту. Ця заява була озвучена в західних ЗМІ і стало значною підмогою в подальшому кар`єрному просуванні Зорькін.
Справа життя: Зорькін Валерій Дмитрович - голова Конституційного суду РФ
Підтримка курсу Бориса Єльцина і робота експертом в групі зі створення проекту Конституції допомогли йому отримати нове призначення. З 29 жовтня 1991 року Зорькін Валерій Дмитрович - суддя КС РФ. А вже першого листопада його вибирають Головою Конституційного суду на необмежений термін. Очоливши конституційну гілку влади, Зорькін почав роботу з реформування суду і послідовно відстоював побудова правової держави в Росії. Протягом усіх років роботи в КС він був активним прихильником ідеї поділу влади і захисником конституційного ладу в Росії. У 1993 році він зіграв значну роль в розв`язанні кризи влади, ставши на бік парламенту і закликавши президента вирішувати проблеми тільки відповідно до основним законом держави. Зорькін встав між Хасбулатовим і Єльциним. Саме завдяки його активній участі, конфлікт між президентом і з`їздом народних депутатів був подоланий і знайдений компроміс. Ця подія мала глобальні наслідки в управлінні країни: Єгор Гайдар був відсторонений від посади, а уряд очолив Віктор Черномирдін.
Конфлікт з Борисом Єльциним став причиною того, що Зорькін Валерій Дмитрович в 1993 році пішов у відставку з поста голови КС, але вже через кілька місяців він повернувся до складу суду. Однак його ще довгий час звинувачували в упередженості і надмірній підтримці парламенту. Кінець цими звинуваченнями настав тоді, коли в 1993 році Конституційний суд скасував відразу 27 розпоряджень голови парламенту. Зорькін намагався зберегти незалежність суду і затвердити верховенство закону.
Протягом декількох років Зорькін працює рядовим суддею, не привертаючи особливої уваги громадськості до своїх дій. У 2003 році таємним голосуванням він знову обраний на посаду голови КС. Пізніше він ще кілька разів обирався на цю посаду. Цього разу Зорькін не став міняти курсу суду, прийнятого в останні роки, але став причиною протистояння між Конституційним і Верховними судами, втілюючи в життя позицію уряду. Зорькін неодноразово з`являється на сторінках ЗМІ, робить гучні заяви, залишаючись значною фігурою в російській політиці. У 2012 році Зорькін Валерій Дмитрович вже в п`ятий раз став головою КС.
Громадська діяльність і громадянська позиція
За радянською традицією, Зорькін вступив до лав КПРС ще в 1970 році і продовжував симпатизувати комуністичної ідеї довгі роки. Але як партійний активіст він себе не проявляв. У 1990 році Валерій Дмитрович під впливом суспільних процесів вирішує балотуватися в депутати, але в першому турі став третім і в другому турі віддав свої голоси іншому кандидату.
Його погляди завжди були на боці Конституції, але при цьому протягом життя він не раз коливався і підтримував то парламент, то президента. З 2003 року його позиція стала чіткіше, він став активним прихильником президентського курсу.
Як громадський діяч Зорькін нерідко робить різні заяви, зокрема дає правову оцінку різним історичним подіям, наприклад скасування кріпосного права в Росії, коментує події в країні і світі.
Досягнення і нагороди
За свою активну діяльність Зорькін неодноразово отримував урядові та інші нагороди. Він має 2 ордени «За заслуги перед Вітчизною» і орден «Преподобного Сергія Радонезького». Валерій Дмитрович Зорькін, біографія, нагороди і популярність якого свідчать про його непересічність, продовжує продуктивно працювати, а головним своїм досягненням вважає збереження чільну роль Конституції в управлінні країною.
Приватне життя
Зорькін Валерій Дмитрович, сім`я якого майже завжди залишається в тіні, вдівець. Його дружина Тамара Василівна була кандидатом економічних наук, у нього є дочка Наталія, яка, як і батько, стала юристом.
