Російський публіцист руслан устраханов: біографія
Устраханов Руслан, біографія якого нагадує життя спецагента з популярних бойовиків з лихо закрученим сюжетом, є колишнім полковником МВС. Ця людина довгий час перебував в країнах Скандинавії, оскільки в Росії проти нього нібито висувалися звинувачення в шпигунстві і співпраці з Норвезької розвідкою.
Содержание
Короткі біографічні дані
Після повернення в Росію (в 2014 році) до редакції одного з Інтернет-журналів Руслан Устраханов направив лист, в якому детально описується історія про те, як він став жертвою корупції серед колишніх колег МВС і великого бізнесу.
У цьому листі він вказав деякі зі своїх біографічних даних. Там йдеться про те, що Устраханов народився і виріс в Казахстані. Щодо своїх батьків колишній міліціонер пише, що вони обоє були репресовані. За національністю мати є гречанкой, а батько - чеченцем.
Руслан служив в армії і після закінчення служби вступив до університету на юридичний факультет. Свою освіту він закінчив, отримавши червоний диплом.
розвиток кар`єри
Молодий випускник юридичного факультету почав свою роботу в Республіці Комі. Далі Устраханов Руслан, фото якого представлені в даній статті, отримав призначення в Жовтневий ОВС (1985 рік). Там він пропрацював слідчим протягом 2 років. У 1987 році він був переведений в Печенгский район, де спочатку також працював слідчим. Згодом він очолив спеціальну групу, яка займалася боротьбою з економічними злочинами.
Починаючи з 1992 року, Устраханов Руслан Володимирович був відряджений до Москви для роботи в головному управлінні, яке займалося розслідуванням економічних злочинів. Будучи співробітником даної організації, він в основному вів справи по розкраданнях в банківській сфері, які здійснювались етнічними угрупованнями.
Після 1995 року його кар`єра стрімко пішла вгору. У цей період він призначається заступником начальника слідчого відділу в Печенгской РВВС. Через три роки Руслан Устраханов прийняв рішення піти у відставку, оскільки він міг собі вже дозволити пенсію у зв`язку з вислугою років.
Вихід на пенсію і повернення до правоохоронних органів
Після завершення діяльності в РВВС Руслан Володимирович два роки працював в одній з дочірніх компаній "Норнікеля". Там він займав посаду начальника юридичного відділу та вів договірну роботу підприємства. За словами майбутнього втікача, на його повернення в міліцію наполягло УВС області і вищі влади.
У 2000 році він приймає пропозицію керувати Печенгско ОВС в Мурманської області. Дану посаду він займає до 2003 року, після чого стає начальником МВВС Мончегорска.
Зближення з Норвегією
Відомо, що Мурманська область знаходиться в безпосередній близькості зі скандинавськими країнами. У сфері захисту правопорядку історично склалося співробітництво цього регіону з сусідньої Норвегією. Устраханов стверджує, що його тісне спілкування з норвезькими колегами в період, коли він керував ОВС в Мурманської області, було викликано виключно професійним інтересом. У цей час різні спільні навчання і дружні зустрічі заохочувалися, оскільки проводилися вони для обміну досвідом.
З подібними дружніми візитами Руслан Володимирович часто вирушав у Киркенес, де відбувався неформальний обмін інформацією. Таким чином, підтверджувалася дружба між співробітниками поліції двох сусідніх територіально країн. На знак подяки за таку співпрацю Руслан Устраханов навіть був офіційно запрошений в Осло (2002 р), де йому подякували за спільну роботу.
У 2003 році полковник міліції був переведений в Мончегорськ, де, за його словами, гостро стояло питання з нелегалами. Руслану Володимировичу вдалося вирішити дану проблему і знизити злочинність в цьому районі. Він не приховує, що в цей час продовжував співпрацювати зі старими знайомими з норвезької поліції. Полковник запевняє, що вже тоді російські спецслужби зацікавилися подібної дружбою. Він стверджує, що за ним стежили, і в його квартирі була встановлена прослухувальна апаратура. Але оскільки совість Устраханова була чиста, такий інтерес до його персони спочатку його не турбував.
Неоднозначні пропозиції працювати в контррозвідці
Під час чергового візиту в Осло (2003 рік) російському полковнику було зроблено цікаву пропозицію. В якості подяки за плідну співпрацю норвежці запропонували Руслану матеріальну винагороду. Від нього була потрібна розписка про отримання грошової суми. Розуміючи можливі наслідки подібного інциденту, Устраханов відмовився і поїхав назад до Росії.
Будучи полковником міліції, ця людина повинна була усвідомлювати, що за фактом вже відбувалася його вербування для роботи на Норвегію. Але з якихось причин співпрацювати з цією країною він не припинив. У 2007 році стався ще один вельми цікавий інцидент. Під час його чергового візиту в Осло, йому запропонували підписати документ, згідно з яким він визнавав, що є агентом ФСБ і займається вербуванням норвезький представників, які за службовим обов`язком знаходяться в Мурманську. Натомість Устраханову пообіцяли, що Норвегія стане для нього «другою домівкою, де йому дуже сподобається».
Звинувачення в шпигунстві
Швидше за все, даний інцидент став відомий російським спецслужбам. Часті візити до Скандинавії вже зацікавили співробітників ФСБ. Устраханов також був помічений під час візитів в Стокгольм, де, за його словами, у нього проживав дуже близький друг. Подібні роз`їзди, контакти з дипломатами і спілкування з певними особистостями не сподобалися російським спецслужбам, і, як стверджує Руслан, проти нього стали готувати компромат. Майбутній біженець повідомив, що став панікувати, а після того, як співробітники ФСБ запросили його на не надто приємну бесіду, він вирішив тікати.
Втеча до Скандинавії
Незабаром Устраханов Руслан, особисте життя якого не оприлюднюється, а інформація про наявність дружини і дітей залишається закритою, на самоті відправився в Норвегію. Після цього він переїхав до Швеції, а через кілька місяців виявився в Фінляндії. Там він вів життя простого біженця, і дуже скоро виникло питання браку грошей.
Саме тоді з ним зустрілася співробітниця ЦРУ і запропонувала роботу журналістом. Устраханову обіцяли створити образ кореспондента, який був змушений тікати зі своєї країни і пише опозиційні російські статті. На підставі подібної діяльності новоспеченому публіцисту пообіцяли легалізацію в Норвегії.
Фіктивний журналіст, який викриває Росію
Інформаційний простір стали заповнювати публікації, гостро критикують російську політику і викривають уряд. Вони публікувалися під авторством Устраханова. Сьогодні ця людина запевняє, що ставлення до подібної критики він не має. Виходячи з його слів, можна зробити висновок, що Руслан Володимирович всього лише підбирав фактичний матеріал, а всі висновки, які критикують російську владу, писалися іншими людьми. Таким способом ЦРУ вела інформаційну війну проти Росії.
Повернення на батьківщину
Статус біженця Устраханов так і не отримав, і з часом його перевели в Осло. Сьогодні він стверджує, що ЦРУ в Норвегії відчуває себе вільно і контролює там практично всі сфери. Руслан Володимирович заявляє, що він став всього лише інструментом в потужній антиросійській пропаганді. Коли він все це усвідомив, то прийняв рішення бігти назад, до Росії, що він успішно і здійснив у 2014 році.
Ця історія викликає багато запитань, і розповіді колишнього полковника породжують деякі сумніви. Сьогодні Руслан Устраханов продовжує публікувати свої статті, які тепер викривають роботу ЦРУ та розвідувальних управлінь Скандинавський країн.
