Генерал анатолій куликів - помічник міністра внутрішніх справ рф: біографія, нагороди
Куликов Анатолій Сергійович - депутат Держдуми третього і четвертого скликання, член партії «Єдина Росія», заступник голови Комітету з безпеки, протидії корупції
Содержание
родина
Анатолій Куликов народився 4.09.1946 р в Ставропольському краї, в селищі Айгурском. Батько - Сергій Павлович. Мати - Марія Гаврилівна. Династія Куликовим веде походження з села МИТРОФАНІВСЬКА (зараз Апанасенковський район Ставропольського краю). Всі чоловіки в роду завжди були не тільки селянами, а й солдатами.
Батько Анатолія Сергійовича почав заробляти з десятирічного віку, так як сім`я залишилася без годувальника. Одружився рано. Був засуджений за політичною статтею через помилкового доносу. Мати Анатолія Сергійовича - дуже працьовита жінка з великою силою волі.
У Куликова три старших брата. Але його день народження в родині завжди відзначали особливо. Так як саме 4 вересня 1946 року Сергій Павлович повернувся додому з фронту.
Ранні роки
Анатолій Куликов рано навчився водити автомобіль. Його ноги ще не дотягувалися до педалей, а він уже керував машиною. Зчеплення за нього вичавлював батько, який учив сина водінню. З 11 років Анатолій Сергійович вже їздив самостійно. У 15 - возив на ток зерно на машині батька. Пізніше йому стали доручати більш складну роботу.
Керувати автомобілем Анатолію дуже подобалося. Він часто розвозив по селах кінофільми і різні вантажі. Завдяки відпрацьованим навику водіння згодом, в училище, він був звільнений від вивчення цієї дисципліни.
Освіта
У 1953 році Анатолій Сергійович пішов у перший клас. Школа знаходилася в Сухумі. Анатолій в той час як раз жив у свого дядька. Потім його перевели в школу в рідному селищі.
Після неї він вступив в Орджонікідзевське військове училище ім. Кірова. Іспити склав із легкістю і закінчив його з відзнакою в званні лейтенанта, отримавши цивільну спеціальність «юрист». Далі проходив службу в Московському окрузі внутрішніх військ в місті Рославле. Там він став командиром взводу.
Шлях до військової академії Анатолію відкрив переклад в Елісту. Там він був призначений командиром окремого взводу, а потім - роти. Куликовим закінчена з відзнакою Військова Академія ім. Фрунзе в 1974 році. У 1988 році він вступив до Академії Генштабу ім. Ворошилова. Закінчив її через два роки з відзнакою.
Військова кар`єра
У 1974 році Анатолій Сергійович виїхав служити в 54 Ростовську дивізію ВВ. Він був призначений командиром штабу окремого батальйону, що розташовувався в селищі Південному. Потім отримав переклад в Астрахань, де керував 615 полком Ростовської дивізії.
У 1977 році Куликов Анатолій Сергійович був призначений на посаду командира 626 Могильовського полку. На той момент він вже був у званні майора. Через рік полк під командуванням Анатолія Сергійовича визнали найкращою військовою частиною під час навчань в Мінській дивізії. Куликов отримав звання підполковника достроково.
У 1981 році його викликали в Москву, де запропонували генеральську посаду заступника начальника штабу в Оперативному управлінні Главку МВС СРСР. Але міняти роботу на кабінетну Анатолію не хотілося. За нього заступився генерал Піскарьов і призначив його командиром 43 дивізії ВВ.
З 1988 року Анатолій Куликов - генерал-майор. У той час в Нагірний Карабах склалася непроста обстановка, і частина дивізії була направлена в ті місця. Куликов відбув туди тільки через два роки, так як йому було необхідно закінчити Академію Генштабу ім. Ворошилова.
Після її закінчення він був призначений на посаду начальника Управління ВВ МВС СРСР по Північному Кавказу і Закавказзя. Незважаючи на складну обстановку, в якій опинився Анатолій Сергійович, знання культури, мови і звичаїв допомагало йому знаходити спільну мову з місцевими жителями.
опала
Після розпаду СРСР не сподобалася уряду статтю в одну з газет написав Анатолій Куликов. МВС РФ визнало текст зухвалим і несвоєчасним. В результаті Куликов позбувся своєї посади і опинився в опалі. Він взяв тривалу відпустку, за час якого встиг захистити дисертацію в Інституті соціальних і політичних досліджень РАН і став кандидатом економічних наук. Через два роки блискуче захистив докторську дисертацію.
Продовження військової кар`єри
У 1992 році Куликов повернувся на військову службу. Був призначений головою Управління моторизованих частин в Главку МВС РФ. У грудні 1992 р Анатолій Сергійович став замміністра і командував ВВ МВС Росії.
З 1992 по 1995 рік працював заступником міністра внутрішніх справ і командував внутрішніми військами. У 1994 Куликов був включений в керівну групу, яка займалася роззброєнням чеченських бойовиків. У 1995 р Анатолій Сергійович здійснював командування військами в Чечні і входив в Колегію міністерства Росії з регіональної політики та справах національностей. Пропрацював там до 1996 року.
З 1995 по 1997 рр. Куликов - міністр внутрішніх справ РФ. За його ініціативою була проведена інвентаризація зброї по всій Росії. Це допомогло знайти багато втрачене або викрадене. І розкрити чимало злочинів, де воно фігурувало.
З 1997 по 1998 рр. Куликов був призначений заступником голови Уряду Росії. Але все так же залишався на посаді міністра внутрішніх ден. Список його обов`язків помітно збільшився. Він курирував податкові органи, Митний комітет, Федеральну службу валютного та експортного контролю, Держкомітет по резервах.
депутатська діяльність
Крім цього, здійснював координацію діяльності Міністерства з НС і економічної безпеки. Але без пояснення причин Анатолій Сергійович був звільнений від обох посад Єльциним (у той час Президентом РФ). Незабаром Куликов був обраний депутатом.
Він займався соціальною допомогою малозабезпеченій населенню, він дуже бентежився для поліпшення системи освіти, брав активну участь в програмах розвитку молоді в сільській місцевості, посилив допомогу ветеранам ВВВ. Завдяки його активній участі було забезпечено додаткове фінансування соціально значущих об`єктів у сільській місцевості.
Анатолій Куликов піклується про безпеку країни. Їм одноосібно і частково з іншими депутатами було підготовлено понад 40 законопроектів, спрямованих на захист соціальних та громадських прав громадян. Протидіє тероризму, бореться з корупцією і організованою злочинністю.
У 1999 році разом зі своїми однодумцями Анатолій Сергійович створив структуру антикримінальних громадських організацій. Ідею підтримали 40 держав і Інтерпол. Абревіатурою організації стало ВААФ. У 2002 році Куликов був обраний на посаду голови «Всесвітнього антикримінального та антитерористичного форуму». Він до цих пір - дійсний член РАПН (Російської академії природничих наук).
Катастрофа на Прип`яті
Після вибуху на Чорнобильській АЕС Куликову було поставлено завдання по евакуації населення і об`єктів, що охороняються в районі 30 кілометрів. У районах, що примикають до ЧАЕС, Анатолію Сергійовичу доводилося разом з офіцерами особисто перевіряти повітря на кількість радіації, літати над зруйнованим реактором. Його війська будували загородження, зводили збірні казарми в районі ліквідації наслідків вибуху і в прилеглих військових містечках.
нагороди
Куликов Анатолий Сергеевич за свою службу був нагороджений кількома орденами:
- "За заслуги перед Вітчизною" 3 ступеня;
- "знак Пошани";
- "За особисту мужність";
- "За службу Батьківщині в ВВ СРСР" 3 ступеня.
А також безліччю медалей:
- "За бездоганну службу" 1,2 і 3 ступеня;
- "За відмінну службу по збереженню громадського порядку";
- "Ветеран ВС СРСР" і багатьма іншими.
Особисте життя
Анатолій Куликов познайомився з майбутньою дружиною, Ніколаєвої Валентиною Вікторівною, в Смоленській області, в Рославле. Зустрічалися вони недовго і одружилися через кілька місяців.
У них двоє синів, Сергій і Віктор, які закінчили Мінське Суворовське училище. Після нього кожен пішов своєю дорогою як в навчанні, так і по життю. Єдина дочка Наталія закінчила Московський соціальний державний університет. Тепер працює юристом. Анатолій Сергійович - щасливий дідусь. У нього троє онуків: Євген, Варвара і Олександра.
