Що роблять в тюрмі з насильниками? Яке відношення до насильників на зоні?
Для того щоб розібратися в кількості чуток і вірних відомостей від «очевидців», що стосуються того, що роблять у в`язниці з насильниками, потрібно детально вивчити саму статтю КК, відмінності зон і колоній.
Содержание
статті
Статті 131-135 припускають покарання за розпусні дії або насильство. Вони розглядають сексуальні відносини з неповнолітніми, а також примушування до статевого акту без обопільної згоди із застосуванням погроз, фізичної сили однією людиною або злочин, скоєний групою людей. У неправомірні дії входять також домагання осіб, які не досягли віку 14-16 років.
Російською державою по кожному окремому епізоду прописується і застосовується покарання з урахуванням обставин. Мається на увазі як адміністративне покарання - у вигляді громадських робіт або штрафу, так і кримінальну (від 3 до 6 років). Це перебування злочинця в ув`язненні і ізоляції від суспільства. Заява в поліцію про зґвалтування може подати особа, яка досягла віку 18 років, батьки або органи опіки.
СІЗО
Після подачі заяви починається процес залучення винного до відповідальності. З урахуванням тяжкості злочину, обвинувачений може чекати суду будинки або в слідчому ізоляторі.
У СІЗО обвинуваченого за статтями про насильство зобов`язані визначити в окрему камеру для більш зручної роботи органів захисту і прокуратури. Але на практиці «статусного» не прийнято ізолювати, щоб він з великим завзяттям міг приймати участь в проведенні слідчої роботи і став співпрацювати. Тому засудженого саджають в загальну камеру, де він проходить «навчання», тобто там його просто б`ють.
Суд і етап
Якщо суд вирішує, що обвинувачений винен, йому визначають міру покарання і місце ув`язнення.
У практиці засуджених розподіляють по тяжкості злочину. Якщо термін невеликий, людини можуть залишити в колонії за місцем проживання. Якщо вина тяжка, засудженого відправляють перебувати покарання подалі. Це обгрунтовано декількома причинами. По-перше, зменшує можливість бунту злочинця, по-друге, родичі потерпілого мають менше шансів самостійно помститися кривдникові.
Етап - це транспортування засудженого на місце відбування покарання.
Як надходять з насильниками в тюрмі і на зоні
До 90-х років закони злочинного світу грунтувалися на чистоті помислів. Крадіжка і вбивство вважалися елітними заняттями, в яких немає місця насильству. Це «благородна» робота, і її не можна було ганьбити безглуздим і даремним знущанням над жертвою. У зв`язку з цим насильники вважалися нікчемними членами суспільства, які не людьми, і піддавалися приниженню. «Опускання» відбувалося як на сексуальному грунті, так і у вигляді психологічної ломки людини.
Що чекає гвалтівників у в`язниці в наш час? До 2015 року пріоритети трохи змістилися. Сексуальні дії з застосуванням сили не мають більше такого ганебного статусу. Особливо, якщо укладений довів сусідам по камері «необхідність скоєного» або провину жертви. Незмінно низьким залишається статус педофілів і людей з хворобливою тягою до жорстокості (маніяків). У цих випадках ніякі виправдання не розглядаються.
Тонкощі тюремних законів
У кожній в`язниці серед ув`язнених вибирається старший «смотрящий», а також головні по камерах. У зонах і колоніях та ж система. Але зони діляться на «червоні» і «чорні». У «червоних» - так звані ментовські (поліцейські) порядки, немає «блатних смотрящих», і всі рішення приймаються керівництвом зони. У «чорних» ж офіційне начальство не має особливого статусу, тут все вирішують злодійські закони.
Новій людині статус присвоюється досить швидко. На його визначення впливає репутація, яку він заслужив на волі, стаття і особиста поведінка. Якихось строгих законів не дотримуються, а вирішують в кожному випадку окремо. Тому «опустити» можуть не тільки насильника, але і людини, який неправильно поводиться або помічений в «щурячих» вчинках.
«Опущені» і «півні»
Що роблять в тюрмі з насильниками? «Смотрящие» докладно з`ясовують обставини і приймають рішення. Якщо мова йде про насильство над жінкою, то у людини є можливість скористатися виправдувальними моментами. Це і шантаж «підступної» коханки з метою одруження, і помста за невірність і обман. Такі історії сприймаються зі співчуттям і виправдовують вчинок.
Що роблять в тюрмі з насильниками чоловіків? Їх «петушат». Гомосексуалізм гостро не вітається в злочинному співтоваристві. Тут засудженому важко знайти виправдання, і він стає загальним «коханцем».
Потрібно визначити відмінність, адже «опускання» і «петушеніе» - це не одне і те ж. «Опущений» може не бути «півнем». Він спить у параші, прибирає в камері, виконує будь-які забаганки співкамерників від розповідання казок до годування з ложечки. Це загальний раб, але і у нього є свої привілеї. Якщо «опущений» добре і сумлінно виконує свої обов`язки, його не можна даремно і без причини бити і займатися з ним сексом. Його можна навіть приголубити, як домашня тварина, і підгодувати хорошою їжею. Але не можна вітатися з ним за руку і їсти з однієї тарілки.
Що роблять з насильниками на зоні, якщо його «запетушілі»? У такої людини свої обов`язки. Це виконання сексуальних бажань господаря. У нього може бути один коханець або його послугами можуть користуватися всі. Якщо у нього один господар, то «півень» може догоджати його і казками, і масажем ніг, але іншим цього робити не буде. Він не зобов`язаний мити парашу і прибирати за сусідами по камері. Такий розподіл вважається логічним, щоб не змішувати секс і людські відходи.
Що роблять в тюрмі з насильниками і добре їм там живеться? Якщо укладений довів свою невинність по моральному кодексу «блатних», то у нього є всі шанси ходити в «мужиків», тобто в шанованих людей. Якщо немає можливості довести, що мав рацію, то завжди можна просто відмахатися. В історії є випадки, коли людина проніс ніж і просто не підпустив до себе групу покарання.
У будь-якому випадку не варто приховувати ні статтю, ні мотиви. Тюрма давно вже не ізольоване суспільство і дістати правдиву інформацію можна легко і швидко. В такому випадку обман не прощається. Якщо тільки за період перевірки насильник не зарекомендував себе з найкращого боку перед смотрящим і сусідами по камері.
Насильство над дітьми
Педофілія не прощається і нічим не виправдовується. В злочинному світі мало святого, але діти і мати - поняття недоторканні. Що роблять із ґвалтівниками дітей у в`язниці? Їх вбивають і на «червоній», і на «чорній» зонах. За поняттями, такі люди не повинні вийти з місця ув`язнення. Їх не «петушат» і не «опускають»: якщо провина доведена, їм не жити.
Згідно із законом, ґвалтівників і маніяків повинні тримати в ізольованому ув`язненні. Але і керівники зон і «блатні» в будь-якому випадку знайдуть спосіб позбутися непотрібного елементу. «Прибрати» можна «випадково» при транспортуванні, обґрунтовуючи це як вимушений захід при спробі до втечі. А на місці відсидки може статися «нещасний випадок».
Але якщо провину маніяка або насильника доводить суд і статті досить для смертного вироку серед співкамерників, то педофілію потрібно ще довести або спростувати.
Виправдання педофілії в тюрмі
Сучасні органи опіки і батьки підлітків іноді доходять в виховному завзятті до маразму. Якщо засуджений довів у в`язниці, що його посадили за те, що він поцілував свою дочку в щічку або ляснув по попі, щоб не вередувала, його не чіпають і ставляться з співчуттям. Також вірять розповідям про те, що був спокушений в клубі нафарбованої дівчиною, але за паспортом вона виявилася неповнолітньою, а батьки подали в суд.
До групи ризику входять педагоги з фізичної культури і тренери, а також керівники студій і гуртків. У сучасному світі педофілія - це страх і хвороба суспільства. Тому в 80% випадків судових розглядів - це просто істерія. Але підозрюваних по цій статті найчастіше засуджують, навіть якщо немає прямих доказів.
Що буває в тюрмі з насильниками дітей, поки йде з`ясування сусідами по камері того, винен засуджений чи ні? Їх б`ють. Поки не доведена невинність, засуджених за статтею про педофілію б`ють всі, хто хоче. Їм можна захищатися до певної міри. Тобто закриватися можна, але наносити відчутної шкоди вбиваєш не варто. В такому випадку можна не дочекатися виправдання з волі і бути «опущеним» без права повернення в «мужики».
Як ставляться у в`язниці до насильників, ми розглянули. Їх б`ють завжди і всюди, в СІЗО, на етапі і на зоні. Це називається «навчанням». Часто співкамерники не чекають доказів або рішення суду і «опускають» підозрюваних вже в слідчому ізоляторі.
Що роблять з насильниками на зоні і як відбувається «опускання»? Фантазій на цю тему багато. Можуть надіти на голову людини нижню білизну, мазнути калом або членом по губах під час сну, занурити в парашу і так далі. Якщо «опустили» ще в СІЗО, то приховувати на зоні, що ти «опущений» не можна. Тому що на зоні можуть прийняти таку людину за «мужика» (шановного), вітатися за руку, пити з одного кухля, а коли з`ясується, що це був «опущений», то всі, хто до нього доторкався, теж будуть вважатися «опущеними» . За такий обман відразу вбивають.
Відкуп від покарання
Що у в`язниці з насильниками роблять, якщо у них є можливість відкупитися? Якщо це педофіл або маніяк, вина якого ще не доведена, то є можливість купити собі недоторканність. Сума кожного разу визначається індивідуально і може бути як одноразовою виплатою, так і багаторазової, протягом усього терміну. Якщо протягом терміну покарання насильника перевели на іншу зону, то платити доведеться ще раз. Попередній відкуп не рахується.
маніяки
Як звертаються з насильниками у в`язниці, якщо сексуальні дії без згоди жінки не мають вагомої причини? Якщо вчинок невиправданий нічим, крім хворобливого задоволення своїх бажань, співчуття або відкупу бути не може. Нарівні з педофілами, маніяк вважається самим непотрібним людиною. Ненависть до таких людей така, що зазвичай вони не доживають навіть до суду. Зафіксовано випадок в Пермському краї, коли по одній справі по черзі заарештували 4-х підозрюваних і їх усіх убили співкамерники ще в слідчому ізоляторі.
В`язниця - це життя
Неважливо, за що людину засудили, у в`язниці сидять просто люди. Кожен з них - зі своїм терміном і бідою. Судити про місця ув`язнення по фільмах і книгах можна. Серед злочинців вистачає і нормальних людей, і не дуже, все як у житті. Єдиним застереженням може бути тільки одне: не довіряти нікому. «Добрих» там немає. Якщо хтось раптом почав піклуватися про ваше самопочуття, то це підступ. Близької дружби заводити ні з ким не можна. По-перше, приятельські стосунки з новенькими заводять, щоб потім підставити, по-друге, якщо «друга» опустять, то вас теж за компанію.
Що у в`язниці з насильниками роблять, точно може відповісти тільки той, хто відбував покарання. Але такі люди зазвичай не ведуть блоги і не пишуть статті, не люблять бути відвертими. Тому доводиться довіряти усним розповідям через другі руки.
