Загибель космонавта комарова володимира михайловича. Космічний корабель "союз-1"

Про невдачі в космічних польотах за радянської влади говорити було не прийнято, багато фактів навіть ховалися. Як загинув Володимир Комаров, справжній Герой Радянського Союзу,

космонавт, країна дізналася не одразу. Космос на початковій стадії освоєння був практично незбагненним, а кораблі мали безліч недоробок, упущень з боку конструкторів.

жертви заради освоєння космосу за радянських часів

Імена багатьох героїв-космонавтів всім відомі, але скільки залишається донині невідомих нікому людей, чиєю професією став космос і чиє життя обірвалося саме в небі.

загибель космонавта Комарова стала однією з несумірних жертв заради зондування нескінченного простору. Він, як і багато інших видатних майстрів, віддані своїй позамежного справі, присвятив усього себе дослідженням і пошуків відповідей на питання, які людство здавна задавало.

Перші фатальні випадки

Як і Володимир Комаров, біографія якого заслуговує на окрему увагу, загинув при аналогічних обставинах в космічному польоті Валентин Бондаренко. Його смерть стала першою в ході освоєння космічних просторів: космонавт згорів заживо в 1961 році, перебуваючи в сурдокамері при науковому інституті під час навчального тренування. Герой тільки готувався стати космонавтом, проходячи навчання. Сталася трагедія. При відчеплений медичних датчиків від тіла він обтер своє тіло змоченою в спирті ваткою, яка спалахнула, потрапивши на поруч стоїть обігрівач. Камера, насичена киснем, загорілася, вогонь швидко поширився в замкнутому просторі. Полум`я перекинулося на одяг, яка відразу спалахнула. Космонавт, коли не відкриває двері вчасно, отримав шок і опіки, несумісні з життям, помер на місці.

Цей випадок став першим і публічно не був озвучений урядом Радянського Союзу. Але став уроком для влади і причиною відмови від проектування космічних апаратів в приміщеннях, насичених киснем.

Пізніше аналогічним чином і при подібних обставинах загинуло ще троє астронавтів з Америки, і, якби не секретність першого трагічного випадку в історії космонавтики, цю трагедію можна було б уникнути.

Про космонавта, згорілому заживо під час посадки

корабель "Союз-1", Повертаючись на Землю 23 квітня 1967 року, що зазнав аварії через відмову парашутної системи. Загибель космонавта Комарова в ході випробування даного корабля стала черговим ударом для всієї радянської країни. Звичайно, перші запуски були не до кінця продуманими і вивченими. Безпілотний режим був небезпечним, тому і сталася невдача. За рік до цієї події, 28 листопада 1966 року народження, аварійну посадку з орбіти здійснив перший автоматичний "Союз-1", або "Космос-133", Як про нього було повідомлено в ТАСС. Трохи пізніше, в грудні цього ж року, зазнав аварії через руйнування стартового столу "Союз-2".

Невелика передісторія трагедії з Комаровим

Але радянському уряду хотілося нових досягнень в космонавтиці, і в поспіху було прийнято рішення підготувати ракету до старту до 1 травня, хоча неполадок у неї було достатньо. Дізнавшись про кількість неполадок, астронавт, покликаний полетіти в космос, прихворів, підвищився кров`яний тиск, і він зліг. Був призначений інший випробувач, Володимир Михайлович Комаров, досить досвідчений і підготовлений пілот, який бував уже на орбіті в якості дублера з Юрієм Гагаріним в квітні 1966 року.

Як все відбувалося насправді?

Після виходу корабля на орбіту через неполадки Комаровим було прийнято рішення терміново зробити посадку, але катастрофи уникнути не вдалося. Цей факт знову був прихований. В енциклопедії написано, що політ пройшов успішно і програма виконана. Версій насправді було кілька.Одна з них - недбалість монтажника, який, просвердливши отвір в екрані, так як не міг дістатися до потрібного агрегату, забив його в підсумку сталевий болванкою. Болванка розплавилася, потрапивши в щільний атмосферне шар при спуску корабля, і повітря проник в атмосферне відсік. Ситуацію, що створилася тиск призвело до здавлення контейнера з парашутом, вийти і розкритися якому не вдалося. Відбулася чергова трагедія.

Останні хвилини до загибелі героя-космонавта

Загибель космонавта Комарова практично була неминучою. Йому вдалося випустити запасний парашут, але той був відразу погашений першим в результаті попадання на стропи. Шансів вижити практично не було, і все через недбальство монтажника, недбало поставився до своєї роботи.

При спуску апарат вдарився об землю, і пілот Комаров загинув.

Пам`ятати завжди: хто винен в події?

Відповідальність за парашутну систему в Радянському Союзі лежала на Мінавіапрому. Версія події була їм озвучена зовсім інша: нібито кришка склянки з парашутами всередині вистрілила, потрапивши під час спуску корабля в розріджену атмосферу. Унаслідок різкого перепаду тиску стакан деформувався, а оскільки був вмонтований в сферу апарату, то защеміло основний парашут. При спуску на великій швидкості апарат почав балансувати і при зіткненні з землею зазнав аварії.

Місцем, де сталася катастрофа, називають Адамовський район Оренбурзької області. У селищі Карабутак з тих пір встановлено пам`ятний меморіальний комплекс, до якого щорічно приходять 23 квітня, щоб вшанувати пам`ять загиблого героя. В степу під Орском спочатку з`явився перший обеліск 11 червня 1967 року. Його установка була організована по службі загиблого космонавта.

Історія нічому не вчить, або Як не повторювати помилок

Трохи пізніше, в червні 1971 року відбулася ще одна трагедія в космонавтиці - загибель відразу трьох героїв: Віктора Пацаєва, Владислава Волкова і Георгія Добровольського, коли вони спускалися на землю з орбітальної станції "Союз-1". Тоді крах зазнав космічний корабель «Союз-1». Космонавти були дублерами, які полетіли замість основного екіпажу в складі з Валерієм Кубасовим, Петром Колодіним і Олексієм Леоновим. Причина загибелі - знову амбіції наших радянських політиків.

Взявши приклад з американців, які літали на Місяць на 3-місному кораблі, влада ухвалила рішення, що і наших повинно полетіти саме троє осіб. Якби полетіло двоє і в скафандрах, то трагедії б не сталося. 3 скафандра просто не поєднувалися з усіма умовами в польоті, не підходили за габаритами і розмірами кабіни. Космонавти полетіли в спортивних костюмах, чого категорично робити не можна було.

За прикладом Гагаріна, знову ж в складі з трьох чоловік, в 1964 році на «Сході» полетіли Борис Єгоров, Костянтин Феоктистов і Володимир Комаров. Розрахована на одну людину кабіна, звичайно, для трьох була неймовірно тісна, і космонавти вважали за краще летіти не в скафандрах, а в спортивних костюмах, а також прибрали єдине крісло для катапультування, щоб якось збільшити простір. Суцільне порушення всіх умов в польоті. Вони просто спочатку піддавали своє життя небезпеці. За великий випадковості цей політ закінчився успішно. Але через порушення правил і через настільки недбалого ставлення до умов до трагедії можна було швидко дістатися.

Корольов ж, відчуваючи заздалегідь свою провину, просив вибачення про всяк випадок, проводжаючи космонавтів в політ. Цей інцидент владою того часу, звичайно, теж був прихований.

Причини загибелі космонавта Комарова

При спуску зазнав аварії "Союз-1". Володимир Комаров не міг відразу помітити ускладнення в роботі апарату. Спочатку до висоти 150 км від Землі все було нормально, але при вході в атмосферу потрібно було розділити корабель на три частини, тобто відокремити кабіну від побутового приладу і відсіків. Саме в момент поділу вентиляційний клапан спрацював передчасно, хоча відкриття його повинно було статися пізніше, біля самої Землі.

Причина такого несподіваного відкриття клапана досі так і не встановлена. Фахівці вважають, що при поділі корабля на відсіки розірвалися піроболта від ударних навантажень, кватирка могла відкритися від вибуху клапана дихальної вентиляції та руху замикає штока. При спуску в апараті сильно знизилася тиск, і космонавт просто не встиг відстебнути ремені для того, щоб закрити дірку (кватирку), в результаті втратив свідомість.

При виявленні загиблого лікарі констатували наявність азоту в крові, крововилив в мозок, кров у легенях. Після цього випадку пілотовані польоти на 2 роки були перервані. Радянська космічна техніка терміново потребувала доробках. Це інцидент вплинув на владу. Космонавтам стали видаватися спеціальні костюми, інший одяг в польоті не припускалася. Заходи для безпеки людей були прийняті в терміновому порядку.

Коротка біографія великого космонавта

Весь свій життєвий шлях присвятив польотів загиблий Володимир Комаров. Біографія героя підтверджує це. Народився космонавт в 1927 році. У 16 років, після закінчення семирічної шкільної програми, надійшов в спеціалізовану школу ВВС в Москві лише з однією метою: стати в один ряд з легендарними військовими радянськими льотчиками, однак відповідний диплом він отримав тільки до закінчення військових дій.

На наступний рік після випуску Комарова перевели в Батайськ. Закінчивши в місті училище військової авіації імені Сєрова в 1949 році, вступив на службу військовим льотчиком-винищувачем в Північнокавказькому окрузі. Незабаром в Грозному він познайомився з Валентиною. Шкільна вчителька вийшла заміж за Володимира Михайловича.

Від військового винищувача до космічного випробувачеві

У 1952 році Комаров був знову переведений по службі. На цей раз його нове місце проживання було в західному українському містечку Мукачевому. Будучи старшим льотчиком близько семи років, Комаров продовжував розвиватися, вчитися і рости як професіонал. Космонавт в 1959 році здобув вищу освіту, закінчивши академію імені М. Є. Жуковського. Далі його кар`єра продовжилася в Державному Червонопрапорному НДІ ВПС.

Установа відрізнялося від попередніх науково-дослідних інститутів профільної спрямованістю - випробування новітніх моделей авіатехніки. Перехід сюди став в якомусь сенсі фатальним для Комарова - саме тут йому запропонували роботу по випробуванню космічних апаратів, про яку поширюватися було заборонено. Вже з 1961 року він почав готуватися до польотів на «Сході» і «Сході».

Останні хвилини життя Комарова

Володимир Комаров вів переговори з Юрієм Гагаріним, і оригінал зведення до сих пір збереглася. Йшлося про те, що Комаров не міг відкрити ліву батарею. Уже перед посадкою Гагарін доручив підготуватися до заключних операцій, уважно і спокійно поставитися до автоматичного спуску, орієнтуючись на Місяць. Комаров говорив, що все в порядку, нібито він знаходиться в кріслі і пристебнутий ременями. Гагарін побажав дихати глибше при приземленні, і після відповіді Комарова: «Спасибі, передайте всім ...» - зв`язок з ним миттєво обірвалося. Це все, що встиг сказати в ту мить Володимир Комаров. Космонавт, останні слова якого вдалося почути диспетчерам, назавжди залишився в пам`яті людей, які його знали.

Апарат став спускатися після виходу в атмосферу. Пошуковим літакам він був видний, і льотчики побачили запуск витяжного парашута. Далі вони доповіли, що корабель горить насправді. Останні фрази були фатальними. Корабель загорівся, і в той момент Комаров Володимир Михайлович знав, що загине. Чи не знає ніхто, що він відчував у ці хвилини життя. Все згоріло: і бортжурнал, і бортовий магнітофон.

За легендою, пілоти з пошукових літаків нібито чули, як лаявся космонавт, але це міф. Почути голос можна було тільки через антену, яка перебувала на стропах основного парашута, але розкритися йому судилося не було.

Вночі 25 квітня останки Володимира Комарова були доставлені в госпіталь Бурденко. Прибув головнокомандувач Вершинін, маршал авіації, щоб урочисто попрощатися із загиблим, але побачивши, що від нього залишилося, наказав терміново кремувати.

Що показало розслідування?

Розслідувати смерть Володимира Комарова і катастрофу в цілому, що сталася на "Союзі", Почала спеціально призначена комісія. У ті роки питаннями освоєння космосу займався Устинов. За офіційною версією трагедія сталася випадково, послалися на збіг обставин.

Насправді причина - технічна. За потужністю витяжний парашут був набагато слабкіше основного і не зміг витягнути його через заїдання від стиснення тиску в стінках контейнера, яким, в свою чергу, не вистачило жорсткості. Звинувачення було пред`явлено конструкторам, учасникам розробки даного парашутного відсіку на кораблі, також творцям такий парашутної системи. З посади були зняті головний конструктор Ткачов і його заступник Мішин.

З 1971 року - без аварій

Через 1,5 року після того, як трапилося нещастя - загибель космонавта Комарова на «Союзі», наступним полетів космонавт Георгій Береговий в початку 1969 року, а також окремо - Хрунов і Єлісєєв. Два корабля на орбіті все ж зістикувалися, вже у відкритому просторі космонавти змогли перейти з одного «Союзу» в інший. Другий політ також був трагічним, але герої зробили практично неможливе. "Союз" був визнаний самим надійним серед всіх космічних апаратів тих часів, і більше з 1971 року трагедій не було.

Відвага і мужність героя не залишилося без уваги з боку держави. Комаров був посмертно нагороджений вдруге почесною медаллю «Золота Зірка». Крім того, орден космонавта під дивною назвою "Роза вітрів", Наданий Міжнародним комітетом з аеронавтики і польотів в космос, підтверджує значущість скоєного Володимиром Михайловичем подвигу.

Сьогодні його прах покоїться в Кремлівській стіні на головній площі Москви. Ім`я героя неодноразово звучало і з екранів телевізорів. На документальних подіях заснований фільм під символічною назвою «Космос. Перша кров". Його творці провели об`ємну роботу по з`ясуванню причин трагедії і важливих нюансів, про які за радянських часів не згадувала. У Німеччині десять років тому симфонічний оркестр Берліна виконав безліч творів, написаних видатними композиторами з усього світу спеціально до програми проекту Ad astra. Серед них було і творіння, присвячене Володимиру Комарову.

Якщо б не трагедія з Комаровим, «Союз» мав бути в польоті до 2014 року. Минуло півстоліття, і навряд чи з`явиться інший корабель, здатний проіснувати стільки років. Але ж життя йому (в обмін на свою) дав все той же герой - Володимир Михайлович Комаров. Ну хіба це не героїзм? На жаль, про нього мало кому відомо, незаслужено ... Але тепер, знаючи сумну і самовіддану історію вітчизняного космонавта Комарова, ім`я якого має стояти нарівні з іншими великими випробувачами, необхідно вшановувати пам`ять про нього.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!