Томас карлейль: біографія, твори. Цитати і афоризми томас карлейль
Томас Карлейль (4 грудня 1795 - 5 лютого 1881) - шотландський письменник, публіцист, історик і філософ, популяризатор і один із засновників особливого стилю художньої та філософської історичної літератури - «Культу героїв». Дуже популярний стиліст вікторіанської епохи.
Содержание
родина
Народився в сім`ї кальвіністів Джеймса Карлейля і його другої дружини Джанет Айткена, був старшим з дев`яти дітей (на фото мати Томаса). Батько був муляром, згодом дрібним фермером. Його поважали за стійкість і незалежність. Суворий зовні, він володів доброю душею. Родинні зв`язки Карлейль були надзвичайно сильними, і Томас ставився до свого батька з великою пошаною, що відображено в його мемуарах. Він завжди мав найніжніші почуття до своєї матері і був прекрасним братом.
Навчання
Батьки не мали більші кошти, тому семирічний Карлейль був відправлений вчитися в церковно-приходську школу. Коли йому виповнилося десять років, його перевели в середню школу Аннана. Його схильність до бійок привела до проблем з багатьма учнями школи, але незабаром він виявив сильний інтерес до навчання, що спонукало батька навчити його богослужіння. У 1809 вступив до університету в Единбурзі. Він мало цікавився навчанням, крім курсу з математики сера Джона Леслі, який згодом став його хорошим другом.
Також він багато читав. Однак, найбільший вплив на нього справила не класичний література, а творчість його сучасників. Кілька хлопців, які перебувають з ним у одному положенні, бачили в ньому інтелектуального лідера, і їх листування відображає загальні літературні смаки. У 1814 Карлейль, все ще готується стати священиком, отримав ступінь магістра математики в школі Аннана, це дозволило йому зібрати трохи грошей. У 1816 він був призначений викладачем в школу в Кіркленд.
духовна криза
У 1818 Карлейль вирішив відмовитися від духовної кар`єри. Він не пояснив нікому подробиць відбулися в ньому трансформацій, проте очевидним було його прагнення відмовитися від догматичних поглядів духовних наставників, завжди їм глибоко шанованих. Деякий час атеїзм здавався єдиним виходом, проте він був йому глибоко суперечить. Все це призвело Карлейля до духовної кризи, який йому вдалося подолати тільки після написання «SartorResartus. Життя і думки пана Тейфельсдрека »в червні 1821. Він вигнав дух заперечення, і з тих пір характер його страждань був змінений назавжди. Це було вже не «ниття», а «обурення і похмуре непокору». У 1819 році він почав вивчати німецьку, що привело його до нових цікавих знайомств. Він багато цікавився німецькою літературою. Найбільше йому подобалися твори Гете. У них він бачив можливість відкинути застарілі догми, не заглиблюючись в матеріалізм. Вони познайомилися і довго листувалися. Гете позитивно відгукувався про переклади його книг.
Особисте життя
Після тривалого залицяння, в 1826 Томас Карлейль одружився на Джейн Бейлі Велш. Вона була з набагато більш забезпеченої сім`ї, і йому знадобилося кілька років, щоб заробити достатньо і отримати згоду на шлюб. Вони прожили разом сорок років, до самої смерті Джейн. Перші роки після одруження жили в селі, але в 1834 переїхали в Лондон. Леді Уелш була бездітною, що пізніше призводило до сварок і ревнощів. Свідченням того є їх листування. Життя їх була складною також через психологічні проблем Карлейля. Володіючи великою емоційністю і крихкою психікою, він часто страждав від мук депресії, його мучила безсоння, а гучний спів птахів в саду його сусіда зводило його з розуму. Напади люті різко змінювалися вибухами перебільшеного гумору. Його рятувало тільки занурення з головою в роботу. Для цього самотність і спокій були необхідні, і в їхньому будинку була обладнана спеціальна звукоізольована кімната. В результаті його дружина часто змушена була займатися всіма домашніми справами поодинці, часто відчувала себе покинутою.
літературні праці
У середині 1830-х Карлейл опублікував «SartorResartus. Життя і думки пана Тейфельсдрека »в журналі Фрейзера. Незважаючи на глибину філософської думки, вражаючу обгрунтованість його висновків, ця книга не мала достатнього успіху. У 1837 був надрукований його праця «Про французької революції», який і приніс йому справжній успіх. З 1837 по 1840 він прочитав кілька лекцій, з яких тільки одна ( «Культ героя») була опублікована. Всі вони принесли йому фінансовий успіх, і в віці сорока п`яти років йому вдалося стати матеріально незалежним. У нього було багато учнів і послідовників. З 1865 став ректором університету в Единбурзі.
Погляди на устрій суспільства
Революційним і сповненим гіркотою настроям епохи Байрона Томас Карлейль, біографія якого представлена в статті, протиставив Євангеліє. Висловлювався за громадські реформи. У боротьбі проти механічного погляду на світ, шанування більшості і утилітаризму виступав за життя, наповнене сенсом, розвиток найвищих, надіндивідуальних цінностей людини. Нівельованій силі демократичних тенденцій Томас Карлейль протиставив культ героїв. Вважав, що в суспільстві і державі повинні правити тільки ті, у яких є перемагає прагнення до влади. Успіх волі, що веде до могутності, призводив в якості аргументу ідеалізму, заснованого на постійному прагненні до особистих вищим цілям, і в цьому слабкість і небезпека його науки, що є сумішшю шотландського пуританства і німецького ідеалізму.
У політиці він відіграв велику роль як теоретик імперіалізму, котрий обстоює ідею історичної місії англійського народу охопити весь світ. З публіцистики слід зазначити, перш за все, філософсько-історичні роздуми «Герої, шанування героїв і героїчне в історії», «Про французької революції», «SartorResartus. Життя і думки пана Тейфельсдрека »та інші.
Філософські погляди на життя
Під впливом чарівності німецьким романтизмом, покинув кальвінізм. Його захоплення романтичною філософією виразилося в перекладі книги Гете «Роки науки Вільгельма Майстера» і праці «Життя Шиллера». З романтизму він черпав, перш за все, глибоко розвинений індивідуалізм (байронізм).
У центрі творів Карлейля - герой, видатна особистість, перемагати себе силою життєвої активності, перш за все, моральної. У підкресленні переваги моральних якостей героя над інтелектуальними видно вплив пуританізму. Попри це, Карлейль також сліпо прийняв антропологію Ніцше.
кінець буття
Томас Карлейль, фото якого представлені в статті, помер 5 лютого 1881 у Лондоні. Після офіційної церемонії прощання, його останки були передані до Шотландії, де він був похований на одному кладовищі зі своїми батьками.
Томас Карлейль: афоризми та цитати
До найвідоміших його афоризмів відносять такі:
- Кожна видатна робота на перший погляд здається неможливою.
- Любов - це не те саме, що божевілля, але у них багато спільного.
- Без тиску не буде алмазів.
- Людина, яка бажає працювати, але не може знайти роботу - це, можливо, найсумніша ситуація, подана нам долею.
- Ізоляція - підсумок убозтва людини.
- Моє багатство - не те, що у мене є, а те, що я роблю.
- У кожному явищі початок завжди є найбільш запам`ятовується моментом.
- Егоїзм - джерело і результат всіх помилок і страждань.
- Жоден великий людина не живе даремно. Історія світу - це тільки біографії великих людей.
- Витривалість - це концентроване терпіння.
Томас Карлейль, цитати якого сповнені мудрості й глибини, залишив по собі яскравий слід в історії філософської думки.
